інтонація

інтонація
-ї, ж.
1) Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно-вольовий зміст мовлення.
2) Тон, манера або відтінок вимови, що виражають яке-небудь почуття мовця, його ставлення до об'єкта мовлення.
3) Втілення художнього образу в музичних звуках.
4) Точність, рівність звучання кожного тону музичного інструмента або звуку пісні щодо висоти, тембру та сили.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "інтонація" в других словарях:

  • інтонаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • інтонаційність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • інтонаційно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • інтонаційно виділений — дієприкметник з прислівником …   Орфографічний словник української мови

  • інтонаційно-змістовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • інтонаційний — а, е. Стос. до інтонації …   Український тлумачний словник

  • інтонаційність — ності, ж. Абстр. ім. до інтонаційний …   Український тлумачний словник

  • інтонаційно — Присл. до інтонаційний …   Український тлумачний словник

  • інтонація — [інтона/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

  • інтонація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»